СОЦІОЛОГІЯ МІСТА

 

  д.і.н., проф. Міхеєва О.К.

Вступні зауваження:

 

Від самого початку вивчення міста мало міждисциплінарний характер, поєднуючи в собі історичне, соціологічне, економічне, культурологічне, мистецтвознавче, містобудівне, психологічне, кримінологічне та інші його бачення.

Сьогодні соціологія міста перетворилася на окрему міждисциплінарну ділянку наукового знання і її значення дедалі більше зростає.

Тема міста ніколи не була позбавлена уваги, в історії соціології постійно здійснювалися спроби виявити унікальність міських процесів, структури міста, його організації тощо. Більше того, складається враження, що феномен міста й специфіка міського життя іноді заступає все модерне суспільство у тих чи інших його соціологічних інтерпретаціях. Це й не дивно, адже від постання модерного суспільства надзвичайно інтенсивний процес урбанізації, що супроводжувався величезним напливом сільських мігрантів та іммігрантів, став одним із чинників посилення уваги соціологів до проблем великих міст і міських агломерацій.

Наукова література про місто на сьогодні яскраво презентує два головні підходи у його баченні: економічну парадигму та соціокультурну. Соціокультурний підхід, специфіка та основні можливості його застосування до вивчення та пояснення процесу управління дедалі більше набувають значення в науковому середовищі. Це не в останню чергу зумовлено тими глибокими трансформаційними процесами, які відбуваються сьогодні в світі та несуть на собі відбиток інтеграційних та глобалізаційних тенденцій. Ми живемо в світі, де культура набула не тільки самостійного статусу, а й відчутного значення у процесі формування суспільних відносин та суспільної взаємодії.

З точки зору соціокультурного підходу, суспільне життя – це цілісний процес соціальної творчості на основі культурних універсалій та культурних програм, з одного боку, а з іншого – культурної творчості на основі певних соціальних умов, які уможливлюють одні культурні інновації та їх суспільну реалізацію та, разом із тим, відкидають інші.

Такий підхід дозволяє розглянути те, що здебільшого випадало з поля зору дослідників міста, які працювали за класичною схемою. У фокус дослідження потрапляють історична та колективна пам’ять та її матеріальні втілення у міському просторі; міська нерівність, сегрегація та можливості її вивчення; культурна політика та «творче місто»; місто як соціальний текст – маркування міського простору; вивчення соціокультурної динаміки та змін у місті через дослідження знаково-візуального середовища та повсякденного сприйняття міста його мешканцями тощо.

Тож, загальна мета даної дисципліни – комплексне вивчення міста як складного та багатоаспектного феномена, як форми спільноти, як типу соціальності, сутнісною рисою якого є інтеграція різнорідних видів життєдіяльності у єдину систему з власним механізмом підтримування та відтворення стабільності й порядку.

Місто як об’єкт дослідження – це певною мірою абстракція, або навіть химера. Неповторність та унікальність кожного окремого міста, відповідний ракурс його бачення, методологічна позиція автора, породжують різноманітні міські образи, які по-різному розглядаються та інтерпретуються. Тож пропонований курс лекцій несе в собі більше питань, ніж безапеляційних тверджень, окреслення можливого поля пошуків, а не обмеження готовим знанням.

 

 

 

№

Дата

Тема

Час початку лекції

Аудиторія

1.

30.11

Тема 1. Місто як об’єкт вивчення. Територіальний та просторовий виміри міста

15.45

506

2.

01.12

Тема 2. Соціокультурні зміни та місто. Місто як соціальний текст

14.15

506

3.

02.12

Тема 3. Пам’ятник та публічний простір міста (Донецький випадок).

14.15

506